Духовная радость

Занепокоєнння ієрархів помісних церков. укр.,мовою.

Taiker — Sat, 15 Sep 2018 12:49:00 GMT

Заява ВЗЦЗ УПЦ у зв’язку з призначенням Константинопольським Патріархатом екзархів у Київ

П’ятниця, 07.09.2018

Сьогодні, 7 вересня 2018 року, Константинопольський Патріархат офіційно повідомив, що «в рамках підготовки вирішеного надання автокефального устрою Православній Церкві в Україні», призначив архієпископа Памфільського Даниїла зі Сполучених Штатів Америки, а також єпископа Едмонтонського Іларіона з Канади в якості своїх екзархів у Київ.

З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, Відділ зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви уповноважений заявити, що призначення екзархів є грубим порушенням канонічної території Української Православної Церкви. Дане рішення Константинопольського Патріархату суперечить 2-му правилу Другого Вселенського (Константинопольського) Собору: «не будучи запрошеними, єпископи нехай не переходять за межі своєї області».

Призначення екзархів в Київ відбулося без відома Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, як єдиного канонічного єпископа міста Києва. Відповідальність за можливі негативні наслідки цього діяння лежатиме на Константинопольському Патріархаті.

Текст офіційного повідомлення Константинопольського Патріархату в перекладі з грецької мови подається нижче:

«Повідомляється, що в рамках підготовки до вирішеного надання автокефального статусу Православній Церкві в Україні Вселенський Патріархат призначив як своїх Екзархів у Києві Високопреосвященного архієпископа Памфільського Даниїла з Америки та Преосвященного єпископа Едмонтонського Іларіона з Канади, які обидва служать у цих країнах православним українцям у Вселенському Патріархаті.

У Патріархії, 7 вересня 2018 року

Від Генерального Секретаріату Святого і Священного Синоду»

Ексклюзивне інтерв’ю Предстоятеля УПЦ про церковні події в Україні

П’ятниця, 14.09.2018

Сьогодні, 14 вересня 2018 року, в ефірі програми «Ранок з Інтером» вийшло ексклюзивне інтерв’ю Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Блаженніший Митрополит Онуфрій розповів про своє ставлення до останніх церковних подій, пов’язаних з діями Константинопольського Патріархату щодо Української Православної Церкви. Предстоятель закликав народ України не боятися нічого, берегти чистоту Православної віри і жити з Богом.

— Сьогодні нас затягують у формат політичної партії, щоб нами не Христос керував, а — політики. Якби я хотів бути політиком, то одразу б пішов у політики. Хоча в молодості в мене були такі шанси. Я їх відкинув. Одягнувши духовні одежі, я повинен піклуватися про духовне і робити духовне. Ті люди, які вдягли ряси, та активно займаються політикою, вибудовують геополітичні плани, — це просто нечесні люди, які не змогли стати справжніми політиками, а зробили з себе перевертнів, щоб через свій духовний образ притягувати до себе людську увагу. Це — нечесно. Перед Богом цим людям доведеться відповідати за це.

Ми — самостійна Церква, і ми маємо всі атрибути незалежності, які необхідні сьогодні для нормального служіння Богові і народові. У нас є свій Священний Синод, незалежний від будь-кого, у нас є свій Архієрейський Собор, незалежний від будь-кого. Рішення нашого Собору є кінцеві, і ніхто їх не може оспорювати, не може накладати на них вето. У нас є церковний суд УПЦ, який є кінцевою інстанцією. У нас економічна, адміністративна незалежність.

Томос обмежить нашу свободу, яку ми сьогодні маємо. Якщо комусь потрібно, будь ласка. Нам це непотрібно. У нас є незалежність, самостійність, є всі атрибути вільного життя, які потрібні для успішного церковного служіння людям.

Те, що ми маємо з Московським Патріархатом, — це духовні зв’язки, молитовні зв’язки, канонічні зв’язки, культурні зв’язки. Це — нормально, так має бути. Церква не є політична організація, яка сьогодні одного любить, а іншого ненавидить, а завтра — навпаки. Церква всіх любить! Ми любимо росіян, ми любимо американців, ми любимо африканців, ми любимо азіатів. У нас немає ворогів. У нас є неприятелі, які противляться нам, але це не є вороги. Ми за них молимося.

Константинопольський Патріархат надіслав в Україну двох своїх екзархів. Такі дії є антиканонічними — надсилати в нашу незалежну Церкву своїх легатів, своїх екзархів.

Колись це була могутня Церква, яка охоплювала весь цивілізований світ, вона себе ототожнювала з Візантійською імперією. Візантійська імперія охоплювала весь світ, і Церква була еквівалентною імперії. Але сьогодні тієї імперії немає. Вони живуть минулим.

Сьогодні велика держава Візантія стала Турцією, і віра там нині не православна. Сьогодні православних віруючих там можна перерахувати на пальцях. Ті, хто свою рідну Вітчизну довели до того, що вона з православної держави перетворилася на мусульманську державу, хочуть нами командувати і вчити нас, як нам потрібно жити. Вони хочуть теж довести нашу Україну до такого стану, до якого довели свою Батьківщину. Тож, немає ні морального, ні канонічного права призначати сюди екзархів і втручатися в наші справи.

Втручання у справи іншої Церкви — це є антицерковна, антиканонічна дія і це є гріх, а гріх призводить до розділення людей. Втручання у справи нашої Церкви може породити розкол Православної Церкви у світовому масштабі.

Церква не може жити за стандартами мирського життя. Мирське життя, особливо політичне, змішане з інтригами, обманами, зрадами. Набір всякого зла. Церква не може жити такими мірилами, такими нормами. Церква живе Заповідями Христовими. У нас є свої методи боротьби зі злом. Це — молитва, це — покаяння, це — терпіння, це — смирення перед Богом і один перед одним. Це та сильна зброя, яка нищить зло.

Священик закликаний до того, щоб бути миротворцем, а не політиком, який роз’єднує людей. Та ідеологія, яка сьогодні пропагується, не є Божою ідеологією. Та особлива «мораль», що насаджують у нашому суспільстві, стає не християнською, а антихристиянською. Вводяться нові правила: одностатеві шлюби, аборти, вбивства тощо. Це є противне Христу, Бог не благословляє цього.

Церква виконує свою місію — вона веде людину до Бога. Вона нагадує людям, що ми всі є творіння Божі, закликає любити один одного, бути терпимими одного до одного, допомагати один одному. Знаю, Церква буде до кінця світу, тому що Господь сказав, що «врата адові не переможуть Її» (Мф. 16: 18).

Я хотів би звернутися до всіх вірних православних України. Не бійтеся нічого, будьте тверді у своїй любові до Бога, бережіть чистоту Православної віри, яка є дорогою, що веде до Бога. Любіть один одного, терпіть один одного, допомагайте один одному. Зло минеться, а добро буде жити вічно. Якщо ми будемо все терпіти, жити в любові до всіх та один до одного, то ніяке зло нас не переможе. Бог є Бог сили. А зло сили немає. Живіть із Богом! І будемо радісні, щасливі і благословенні!

Польська Православна Церква закликала не поспішати з автокефалією УПЦ, щоб не поглибити розкол

Четвер, 13.09.2018 23:21

Польська Православна Церква підтвердила свою позицію, висловлену на Архієрейському соборі 9 травня 2018 року.

Для надання автокефалії українській Церкві необхідна згода всіх Помісних Церков, а поспішне рішення може поглибити розкол, попередила Польська Православна Церква. Про це йдеться в листі секретаря канцелярії Польської Православної Церкви Єжи Дорошкевича, що надійшов в РБК у відповідь на запит з проханням висловити своє ставлення до автокефалії УПЦ. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Секретар канцелярії Польської Православної Церкви дає відповідь, посилаючись на витяги з протоколу засідань Архієрейського собору Польської Церкви від 9 травня 2018 року, у якому було сказано «автокефалію надає Мати-Церква лише після погодження з Предстоятелями усіх Помісних Церков». За повідомленням РБК, він зазначає, що поспішні дії можуть поглибити розкол в Україні. «В даний час в Україні склалася ситуація, про яку повинні дбати всі Помісні Православні Церкви», — йдеться в листі.

Представник Польської Церкви також повідомляє, що «в Україні існує декілька розкольницьких церков Православної Церкви, які повинні здійснити покаяння і повернутися до канонів Православної Церкви. Тільки тоді почнеться обговорення питання про надання автокефалії».

«Ми, як Польська Православна Церква висловлюємо чітку позицію, а саме, що церковне життя канонічної церкви повинно бути засноване на догматах і святих канонах Православ'я. Порушення цих принципів веде до хаосу в церковному житті».

«На Україні існують певні групи розкольників, які спершу повинні покаятися і повернутися в лоно Канонічної Церкви. Тільки після цього стане можливим обговорення автокефалії».

«Ми не можемо керуватися політичною кон'юнктурою в питаннях догм і канонів».

Ієрарх Православної Церкви Чеських земель і Словаччини висловив підтримку Блаженнішому Митрополиту Онуфрію

Субота, 08.09.2018

Архієпископ Бероунський, ієрарх Церкви Чеських земель і Словаччини Іоаким висловив на своїй фейсбук-сторінці підтримку Блаженнішому Митрополиту Київському і всєї України Онуфрію та його пастві у період випробувань, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

«Зміцни, Господи, у всіх випробуваннях багатостраждального дорогого Блаженнішого владику, пастиря і друга нашого Онуфрія і всю паству його!», — написав владика Іоаким.

Дії Константинопольського Патріархату створюють загрозу світовому Православ’ю — заява Священного Синоду РПЦ

Субота, 08.09.2018

Священний Синод Руської Православної Церкви 8 вересня 2018 року надіслав заяву, в якій висловив «протест і глибоке обурення» у зв’язку з опублікованим 7 вересня комюніке Генерального секретаріату Священного Синоду Константинопольського Патріархату, в якому повідомляється про призначення двох ієрархів цієї Церкви — архієпископа Памфільського Даниїла (США) та єпископа Едмонтонського Іларіона (Канада) — «екзархами» Константинопольського Патріархату в Києві».

У документі наголошується, що дане рішення було прийнято без погодження з Патріархом Московським і всієї Русі Кирилом і Митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм та є грубим нехтуванням церковних канонів, що забороняють єпископам однієї Помісної Церкви втручатися у внутрішнє життя і справи іншої Помісної Церкви (2-е правило II Вселенського Собору; 20-е правило Трульського Собору; 13-е правило Антіохійського Собору; 3-е, 11-е і 12-е правила Сардикійського Собору).

«Воно повністю суперечить незмінній до сьогодні позиції Константинопольського Патріархату й особисто Патріарха Варфоломія, який неодноразово заявляв, що визнає Блаженнішого Митрополита Онуфрія єдиним канонічним главою Православної Церкви в Україні», — зазначено у зверненні.

Окрім того, рішення Константинопольського Патріархату — «прийняти до розгляду питання про надання автокефалії “православним віруючим України”» — прийнято всупереч волі єпископату Української Православної Церкви, який одностайно висловився за збереження її існуючого статусу.

Натомість «на виправдання свого втручання у справи іншої Помісної Церкви Константинопольський Патріарх наводить помилкові тлумачення історичних фактів і посилається на нібито наявні у нього виключні владні повноваження, якими він насправді не володіє і ніколи не мав».

Також у заяві йдеться: «Ці дії заводять у глухий кут відносини між Руською і Константинопольською Церквами, створюють реальну загрозу єдності всього світового Православ’я».

«Священний Синод Руської Православної Церкви заявляє, що вся повнота відповідальності за ці антиканонічні діяння лягає особисто на Патріарха Варфоломія і тих осіб у Константинопольській Церкві, які їх підтримують. Відповідні дії Московського Патріархату будуть вжиті найближчим часом», — підсумовує Синод.

Блаженніший Патріарх Святого града Єрусалима і всієї Палестини Феофіл III негативно оцінив втручання Константинопольського патріархата в українскі церковні процеси

Понеділок, 10.09.2018

В Єрусалимській Православній Церкві моляться за народ України.

Про це Блаженніший Патріарх Святого града Єрусалима і всієї Палестини Феофіл III сказав 7 вересня 2018 року під час зустрічі з делегацією українських прочан, яку очолив митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука.

«Ми молимося за народ України, — наголосив Патріарх. — Глобалізація має своєю головною метою – насамперед руйнування Православної Церкви. Щупальці глобалізації намагаються проникнути і в Церковне Тіло, щоб його зруйнувати. Це відбувається по всьому світу, в тому числі і в Україні. Втручання політиків у справи Церкви – це ознаки такого процесу. Тільки Хрест і Воскресіння Іісуса Христа дає нам силу і надію на збереження світу, нашої віри, нашої ідентичності…».

Патріарх Єрусалимської Церкви відзначив, що православні народи сьогодні піддаються особливим випробуванням, але не повинні втрачати надії.

«Ми живемо Воскресінням Господа нашого Іісуса Христа. Світ і відновлення єдності прийдуть тільки через Церкву і нашу молитву. Прикладом цього є Церква Єрусалимська, присутність якої тут протягом багатьох століть є незмінним дивом. Пішли в небуття великі імперії, а Церква живе», — підкреслив Блаженніший Патріарх Феофіл.

Також Предстоятель Єрусалимської Православної Церкви наголосив на особливій важливості спільних богослужінь на Святій Землі.

«Спільні богослужіння зміцнюють нашу Всеправославну єдність, допомагають усвідомити нас єдиною Церквою, яка несе своє служіння в різних регіонах земної кулі, стикається з різними викликами і труднощами, але як єдине тіло Христове здійснює місію спасіння», – підсумував Його Блаженство.

Патріарх Сербської церкви Іриней застеріг Варфоломія від втручання у церковні питання України.

Патріарх сербський Іриней, торкаючись українського питання, характеризує: «дуже небезпечна і навіть катастрофічна ситуація, ймовірно фатальна для єдності Православ'я», «акт вшанування і возведення розкольників в ранг єпископів, особливо архи - розкольників, таких як «київський патріарх» Філарет Денисенко. Приведення їх до літургійного служіння і причастя без покаяння і повернення в лоно Матері Церкви, якої вони зреклися. І все це без згоди РПЦ і УПЦ і координації з ними».

Священний синод Сербської Православної Церкви:

«Присутні тут висловлюють повну солідарність і співчутливу братську любов зі своєю сестрою-мученицею українською Церквою, яка піддається жорстоким гонінням з боку влади».

Патріарх Олександрійський і всієї Африки Феодор II:

«Давайте помолимося до Господа, який все робить для нашого блага, який наставить нас на шлях вирішення цих проблем. Якщо розкольник Денисенко хоче повернутися в лоно Церкви, він повинен повернутися туди, звідки пішов. Господь милостивий до всіх хто покаявся, Церква прощає і приймає у свої материнські обійми всіх покаянних».

Митрополит Лімасольський, Афанасій, Церква Кіпру:

«У першу чергу, питання надання автокефалії має вирішуватися Патріархом Московським, в чий юрисдикції знаходиться УПЦ, потім — канонічною української церквою, а потім усіма православними церквами, при настанові Вселенського Патріархату. Але перше слово — за Матір'ю української Церкви, якою є Московський Патріархат. Матері Церкви належить перше слово в цьому процесі».

«Яке відношення має вселенський патріархат до філаретівського розколу? Як його подолати? Ми бажаємо, щоб наші брати, нині схизматики, повернулися до церкви під керівництво митрополита Онуфрія. Це єдина канонічна церква України, єдина і з усіма православними церквами. Ми молимося за це».

Патріарх болгарський Неофіт:

«У мене завжди були дуже хороші стосунки з митрополитом Онуфрієм. Ми знаємо, що він любить народ України і смиренно працює на благо народу і всіх православних християн. Ми молимося, щоб Господь дарував йому сил і здоров'я, щоб винести всі ті випробування, що Господь послав йому і які він долає з гідністю».

Секретар Священного Синоду Болгарської Церкви, єпископ Мельницький Герасим підкреслив, що Болгарська Церква добре поінформована про проблеми української ситуації і її складності, але необхідно суворо дотримуватися церковних канонів, яких Православна Церква дотримувалася століттями.

Митрополит Ловечский, Гавриїл (Болгарська Церква):

«У розколі немає Божої Благодаті. А без Божої Благодаті немає Церкви. Люди повинні повернутися в канонічну церкву, де є благодать і спасіння. Розкол — згубне і злоякісне явище».

Митрополит Китросский, Катеринській і Пталамонский Георгій, Грецька Церква:

«"Грецька Православна Церква, як і всі інші церкви світу, визнає тільки канонічну українську Православну Церкву, главою якої є митрополит Онуфрій».

І багато інших ієрархів виразило своє не мале занепокоєння анти канонічними діями Константинопольської Церкви. Патріарх Грузинський Ілія, Архієпископ Севастійский Феодосій, Патріарх Антіохійский и всього Сходу Іоанн X, Синод Білоруської Православної Церкви, та не мало інших ієрархів.

Церковні канони, які були порушені Константинопольською Церквою з призначенням Екзархів на Україну.укр.,мовою.

Taiker — Sat, 15 Sep 2018 12:38:30 GMT

Церковні канони, які були порушені Константинопольською Церквою з призначенням Екзархів на Україну, без погодження автономної єдиної канонічної Церкви на Україні УПЦ.

Правила святих апостолів

Правило 33

Не приймати нікого з чужих єпископів, чи пресвітерів, чи дияконів без представницької грамоти; і, коли вона подана буде, ретельно її вивчити. Якщо будуть проповідники благочестя, нехай приймаються, якщо ж ні, подайте їм що потрібно, але у спілкування не приймайте, тому що багато буває підробок.

Правило 34

Єпископам усякого народу слід знати першого у них, і визнавати його як главу, і нічого, що перевищує їхню владу не чинити без погодження з ним. Робити ж кожному тільки те, що стосується його єпархії і місць (селищ) що належать до неї. Але і перший нічого нехай не робить без погодження з усіма, бо так виявиться однодумність, і прославиться Бог через Господа у Святому Духові, Отець, і Син, і Святий Дух.

Правила Вселенських Соборів

Правила 318-ти святих отців прийнятих на першому Вселенському Соборі в 325-му році у Нікеї

Правило 15

З причини багатьох смут і заворушень, що відбуваються, розсудили за благо повністю припинити звичай, який усупереч апостольському правилу встановився у деяких місцях: аби з міста в місто не переходив ні єпископ, ні пресвітер, ні диякон. Якщо ж хтось, після цієї постанови Святого і Великого собору, подібне вчинив, зробить з собою подібну справу, розпорядження нехай буде зовсім недійсним, і той що перейшов, нехай буде повернений у церкву, для якої був рукоположений у єпископа, чи пресвітера, чи диякона.

Правила прийняті на другому Вселенському Соборі в 381-му році у Константинополі.

Правило 2

Єпархіальні єпископи нехай не поширюють своєї влади на церкви поза межами своєї області, і нехай не змішують церков, але, згідно з правилами, Олександрійський єпископ нехай керує тільки Єгипетськими церквами; єпископи східні нехай керують тільки на Сході, зі збереженням переваг Антиохійської церкви, визнаних Нікейськими правилами; також єпископи області Асійської нехай керують тільки в Асії; єпископи понтійські нехай мають у своєму віданні справи тільки Понтійської області, фракійські — тільки Фракії. Не бувши запрошеними, єпископи нехай не переходять межі своєї області для рукопокладання або якогось іншого церковного розпорядження. При збереженні ж вищенаписаного правила про церковні області, явним є, що справами кожної області керувати буде Собор тієї ж області, як визначено у Нікеї. Церкви ж Божі в іноплемінних народів, мають бути керовані за звичаєм, якого донині дотримувалися, від отців.

Правила 200-ті святих отців прийняті на Третьому Вселенському Соборі в 431-му році у Ефесі.

Правило 8

Справу, яку всупереч постановам церковним і правилам святих апостолів нововводять і котра посягає на свободу всіх, сповістив богоулюблений соєпископ Ригін, і разом з ним благоговійніші єпископи Кіпрської області, Зинон і Євагрій. Заради цього, оскільки суспільні хвороби вимагають найсильнішого лікувального засобу як такі, що особливо велику шкоду наносять, тим більше, що і давнього звичаю не було, щоб єпископ міста Антиохії звершував поставлення на Кіпрі, як письмово й усно сповістили нам благоговійніші мужі, котрі прийшли до святого Собору, тому керівники у святих Кіпрських церквах нехай мають свободу, без зазіхання на них та без утисків їх, за правилами святих отців і за стародавнім звичаєм, самі звершувати поставлення благоговійніших єпископів. Те саме нехай зберігається і в інших областях, і повсюдно в єпархіях, аби ніхто із богоулюблених єпископів не поширював своєї влади на іншу єпархію, котра раніше від самого початку не була під рукою його або його попередників, але якщо хто посягнув і насильно підпорядкував собі якусь єпархію, нехай її поверне, аби не порушувалися правила святих отців: нехай не закрадається, під виглядом священнодійства, пихатість світської влади. І щоб поступово, непомітно, не втратили тієї свободи, котру дарував нам кров’ю Своєю Господь наш Іісус Христос, Визволитель усіх людей. Отже святому і Вселенському Собору вгодно, аби всяка єпархія зберігала у чистоті і без утисків від початку належні їй права, за звичаєм, що здавна утвердився. Кожен митрополит, щоб особисто переконатися, без перешкод може взяти список цієї постанови. Якщо ж хтось запропонує постанову супротивну тому, що нині визначено, вгодно всьому Святому і Вселенському Собору: нехай воно буде недійсним.

Правила Святого Помісного Собора Антіохійського

Правило 13

Ніякий єпископ нехай не насмілюється з однієї єпархії до іншої переходити, ні поставляти будь-кого у церкві її для звершення священнослужіння, або з собою інших приводити, хіба що прибуде, будучи запрошеним грамотами митрополита і разом з ним єпископів, в область котрих приходить. Якщо ж, не будучи ніким запрошений, з порушенням встановленого порядку піде для рукопокладання когось та для влаштування церковних справ, не належних йому, то все зроблене ним нехай буде недійсним; а він, за безчинство своє і за безрозсудне починання, нехай понесе відповідне покарання, через термінове виключення зі свого чину святим собором.

Правила Святого Сардикійського Помісного Собора

Правило 3

Необхідно і це приєднати, нехай ніхто з єпископів не переходить зі своєї области до іншої области, в якій є свої єпископи, хіба що тільки буде покликаний від братів, що знаходяться у ній, щоби не думали зачиняти двері любові. Подобає ж і це передбачити: якщо у якійсь області хтось з єпископів має справу з братом своїм та спів єпископом, то ніхто з них нехай не прикликає у посередники єпископів з іншої області. Якщо ж хтось із єпископів, у якійсь справі, виявиться осуджуваним, але надумає не неправу мати справу, а праведну, і якщо знову відновиться суд, то, якщо завгодно вам, любов’ю вшануємо пам’ять Петра апостола, і нехай напишеться від цих, що судили до Юлія, єпископа Римського, нехай відновиться, якщо потрібно, суд через найближчих до тієї области єпископів, і нехай призначить він розглядачів справи. Якщо ж звинувачуваний не зможе представити свою справу як таку, що вимагає повторного вивчення, то один раз присуджене нехай не порушується, але, що зроблено, те нехай буде твердим.(( 6-те пр. І Вс. С., згідно давнього звичаю Церкви, у підпорядкування Римського єпископа, віддав багато областей на Заході, відповідно як і Олександрійському та Антиохійському єпископам, віддав керівництво на півдні і сході Згідно цього правила, Осій, єпископ Іспанського міста Кордуби, що належить до юрисдикції Римського єпископа, запропонував, щоб на його розгляд і відносили всі сумнівні справи Західних областей, не відступаючи від 6-го пр. І Вс. С.))

Правило 11

Єпископ, коли з одного міста переходить в інше місто, або з однієї области в іншу, заради марнославства дбаючи про власну похвалу або про звершення богослужіння із більшою важністю, й хоче пробути там якомога довший час, тоді як єпископ того міста не вправний у вченні, то нехай не зневажає його, і не проповідує часто, намагаючись посоромити та принизити лице місцевого єпископа. Бо цей привід зазвичай призводить до збентеження, і такою хитрістю єпископ намагається чужий престіл собі призаручити й привласнити, без коливання залишаючи доручену йому церкву та переходячи до іншої. Отже необхідно на це визначити певний час: оскільки і не приймати єпископа, здалося б справою не людинолюбною і жорстокою. При цьому згадайте, що в попередні часи отці наші визначили: якщо хтось мирянин, перебуваючи у місті, в три недільні дні, протягом трьох седмиць, не прийде на зібрання, нехай буде позбавлений спілкування церковного. Отже, якщо це постановлено про мирян, то не слід, не пристойно, і не корисно єпископу, який не має ніякої нагальної потреби або важливої справи, залишати свою церкву на більш тривалий час, і засмучувати довірений йому народ. Всі єпископи сказали: і ця думка є правильною.

Правило 12

Деякі з братів та співєпископів у містах, до котрих вони поставляються у єпископи, мають, очевидно, дуже малу власність, що їм належить, а в інших містах (єпископи мають) маєтки великі, з яких можуть допомагати бідним. Вважаю, що, коли вони захочуть прийти до своїх маєтків, і зібрати плоди, то слід дозволити їм це з тим, щоб вони три недільні дні, тобто, три седмиці перебували у своїх володіннях, але щоб у найближчій церкві, у котрій звершує службу пресвітер, були присутніми і служили, щоб не стати такими, хто залишився без церковного богослужіння, і щоб не часто приходили до міста, в якому є єпископ. Бо таким чином, і власні їхні справи не зазнають ніякої шкоди від їхньої відсутности, й очевидно уникнуть вони звинувачень у гордині та марнославстві. Всі єпископи сказали: угодна і ця постанова.

Трульський собор в Константинополі.

Правило 20

Нехай не буде дозволено єпископу в іншому місті, яке йому не належить, привселюдно повчати. Якщо ж хтось викритим буде у тому, що творить це: нехай буде відсторонений від єпископства, і нехай звершує служіння пресвітерства.

Та інших канонів…

Ноты

Taiker — Tue, 08 Feb 2011 11:14:42 GMT

Ноты

Духовные песнопения

Taiker — Mon, 07 Feb 2011 23:22:15 GMT

Песнопения

Духовная литература.

Taiker — Fri, 04 Feb 2011 23:07:18 GMT

О СЕМЬЕ, ДЕТЯХ, ВОСПИТАНИИ, ДОМЕ

В помощь вступающим в брак

Милая белка

Taiker — Mon, 31 Jan 2011 16:23:39 GMT

Белка. г. Кременец смотреть скачать

Песнопение велыкого поста.

Taiker — Fri, 28 Jan 2011 15:09:32 GMT

Да исправится молитва моя.-(скачать). Песнопение великого поста. автор Гальтисон.
Поют три семинариста Почаевской Семинарии. мр3.